Настрій Осінь
Людмила Скрипко
А настрій - осінь. З дерев злітає Мов кольоровий осінній сон Багряне листя. І забуваєш, Що було тепло і буде знов. Вдягнусь тепліше, піду гуляти Здається часом, що осінь - я. Не можна душу сховать за грати, Вона вже в небі клин здоганя. Птахи у вирій і я за ними У своїх думках весь час лечу. Сумую трохи й милуюсь тими, Хто настрій може на досхочу Собі підняти й всі негаразди, Хандру і тугу звести на "ні". І я так хочу, навчусь одразу Як хтось розкаже про це мені.
2021-10-14 07:12:03
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Скрипко
дякую, виправила.
Відповісти
2022-01-18 19:21:28
Подобається
Інші вірші поета
Заримоване дитя Багатство. Влада Останні хризантеми
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2282
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2583