Настрій Осінь
Людмила Скрипко
А настрій - осінь. З дерев злітає Мов кольоровий осінній сон Багряне листя. І забуваєш, Що було тепло і буде знов. Вдягнусь тепліше, піду гуляти Здається часом, що осінь - я. Не можна душу сховать за грати, Вона вже в небі клин здоганя. Птахи у вирій і я за ними У своїх думках весь час лечу. Сумую трохи й милуюсь тими, Хто настрій може на досхочу Собі підняти й всі негаразди, Хандру і тугу звести на "ні". І я так хочу, навчусь одразу Як хтось розкаже про це мені.
2021-10-14 07:12:03
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Скрипко
дякую, виправила.
Відповісти
2022-01-18 19:21:28
Подобається
Інші вірші поета
Кращий аніж я. Бабусині крила. Напутня порада Мир з собою
Інші поети
CVLD BLVVDED
@CVLD_BLVVDED
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1752
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2637