Настрій Осінь
Людмила Скрипко
А настрій - осінь. З дерев злітає Мов кольоровий осінній сон Багряне листя. І забуваєш, Що було тепло і буде знов. Вдягнусь тепліше, піду гуляти Здається часом, що осінь - я. Не можна душу сховать за грати, Вона вже в небі клин здоганя. Птахи у вирій і я за ними У своїх думках весь час лечу. Сумую трохи й милуюсь тими, Хто настрій може на досхочу Собі підняти й всі негаразди, Хандру і тугу звести на "ні". І я так хочу, навчусь одразу Як хтось розкаже про це мені.
2021-10-14 07:12:03
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Скрипко
дякую, виправила.
Відповісти
2022-01-18 19:21:28
Подобається
Інші вірші поета
Листопад Світ Він і вона Надія
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6257
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5598