Настрій Осінь
Людмила Скрипко
А настрій - осінь. З дерев злітає Мов кольоровий осінній сон Багряне листя. І забуваєш, Що було тепло і буде знов. Вдягнусь тепліше, піду гуляти Здається часом, що осінь - я. Не можна душу сховать за грати, Вона вже в небі клин здоганя. Птахи у вирій і я за ними У своїх думках весь час лечу. Сумую трохи й милуюсь тими, Хто настрій може на досхочу Собі підняти й всі негаразди, Хандру і тугу звести на "ні". І я так хочу, навчусь одразу Як хтось розкаже про це мені.
2021-10-14 07:12:03
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Скрипко
дякую, виправила.
Відповісти
2022-01-18 19:21:28
Подобається
Інші вірші поета
Волошки-очі Живи, а не грай Що було б? Мир з собою
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Emily Mcbroom
@Lol_books
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3388
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2660