Ранок, вечір, день
Трапляється, ранок не схожий на ранок. Він такий різний, що часом, аж страшно Ранок-півковдра і ранок- сніданок, Ранок-обід й ранок-спогад вчорашній. І день на день буває геть не схожий. День-безмежна радість, день-тривога, День-екзамен, день-я на сторожі. День-прощання з домом, день-дорога. Вечір один з одним теж не схожий Вечір-пісня, вечір-забаганка, Вечір-мрія, що здійснитись може, Вечір-сліз гірких і вечір-п'янка. Всі вони трапляються в повторі. Та лиш деякі у серці зберігаю: Вечори-закриті щільно штори, Вечір-вдвох і вечір-я кохаю.
2021-12-19 18:37:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
🤗понимааааю 💋
Відповісти
2021-12-19 19:08:48
1
Людмила Скрипко
Відповісти
2021-12-19 19:09:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2692
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4344