***

Людмила Скрипко

З лютого змінилась - не впізнати, Ти була, як літо, стала - осінь. Важко "до" і "після" поєднати, Плачучі з вікна в ранкову просинь. Бачити вже майже цілий рік Очі не зелені, сірі-сірі В дзеркалі. Майнув мов цілий вік... У рудім волоссі пасма сиві. Втрати, болі, де набратись сил, Серця щим від вічної печалі. Не чиїсь, а твій то батько, син, Коли ти працюєш у шпиталі. Ти не плачеш, плакати ніяк! Маєш виглядом своїм давать надію. Коси кольором, немов новий мідяк, Зафарбуєш. Слухаєш про мрії, Набираєш мамам в телефон, Пишеш повідомлення дружинам. Все ніби в тумані, наче сон, І ніхто не бачить - вполовину Ти живеш життями тих людей, Як бинти чаклуєш в сніжно-білі, Слухаеш потік думок, ідей. Бачиш знову очі сірі-сірі В дзеркалі, коли приходиш в дім. Скільки в них ти заховала болю? В них дощить... Ще трошки й гуне грім, А було колись густе зелене поле. 20.01.2023

2023-08-27 07:23:22

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10920

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

42

5

1334