Все на двох
Людмила Скрипко
Обійми і скажи тихенько, Як втомився ти від розлуки. Наче птах стрепенеться серце, У замок знов зійдуться руки. В них так затишно і спокійно, Час - солодкі краплини меду. Найулюбленіша картина - Ти і я, а над нами небо. Я і ти. І весь світ мов навпіл, Все на двох: і любов, і туга. Не було навіть сподівання, Що ти станеш найкращим другом. Найтепліші життя моменти - Це хвилини поруч з тобою. Ти даруєш мені натхнення Й щастя просто бути собою.
2021-07-03 22:34:00
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Людмила Скрипко
@Яна Войвич дякую😌🙏
Відповісти
2021-07-04 07:09:25
Подобається
Алиса Селезнева
💋
Відповісти
2021-07-04 09:18:59
1
Людмила Скрипко
@Алиса Селезнева ❤️
Відповісти
2021-07-04 09:41:52
Подобається
Інші вірші поета
Бабусині крила. Надія Безкінечність Дякуєм, що світив
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Rogachova
@Rogachova
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2568
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6199