Пазл
Давно життєвий пазл мій склався. Були спочатку я і ти. Ніхто з нас в почуття не грався. Життєві різні два шляхи Якимось дивом об'єднались. Немає більше "ти" чи "я" Єдиним цілим ми назвались, Зрослись серцями - Ми сім'я. В любові і твоїй турботі Удосталь радості й тепла. На все життя? Так, я не проти, Точніше, однозначно "за". У шлюбі підростали діти Ні, не ділилося тепло, Як в запашному травні квіти Лиш розросталося воно. Нас вже не двоє і не троє, Хоч доля в кожного своя, Ми - величезне тепле море В якому цілих вісім "Я". Ми не однакові, ми різні І в тому є найвища суть - В житті на будь-якому рівні Завжди єдиним цілим буть. І хай летять роки, століття, Рід наш помножиться не раз. Ми квіти, корені і віття - Справжнісінький життєвий пазл.
2021-11-24 04:36:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8372
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475