Пазл
Давно життєвий пазл мій склався. Були спочатку я і ти. Ніхто з нас в почуття не грався. Життєві різні два шляхи Якимось дивом об'єднались. Немає більше "ти" чи "я" Єдиним цілим ми назвались, Зрослись серцями - Ми сім'я. В любові і твоїй турботі Удосталь радості й тепла. На все життя? Так, я не проти, Точніше, однозначно "за". У шлюбі підростали діти Ні, не ділилося тепло, Як в запашному травні квіти Лиш розросталося воно. Нас вже не двоє і не троє, Хоч доля в кожного своя, Ми - величезне тепле море В якому цілих вісім "Я". Ми не однакові, ми різні І в тому є найвища суть - В житті на будь-якому рівні Завжди єдиним цілим буть. І хай летять роки, століття, Рід наш помножиться не раз. Ми квіти, корені і віття - Справжнісінький життєвий пазл.
2021-11-24 04:36:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1348