Покохай...

молодая принцесса

На цьому темному фоні Сповненим кохання й журби Тобі я давала долоні А на них від крові сліди? "А звідки ця кров узялася? Хто поранив тебе чи зламав?? На чию ж ти гру повелася?"- Без підозри ти в мене спитав. Я забула про все, що минуло. Про любов неминучу й гірку Але в реалі я давно вже забула Про відкритість твою не слабку. І одного разу, улітку, Я тобі лиш легко сказала: "Це колишній біднесеньку гілку У серці моїм поламав.." "Невже ти порізала вени? Чому? Він недостойний цього!" "Та ні. Це теперішні стерви, Що тепер не кохають його" "Чому ж ти так переживаєш? Це його трабл й життя" "Тому що щоб не писав, Не було у мене ще дня!" "Забудь ти про нього! Забудь! Стери з пам'яті! Забувай! Такого ніколи робити не буду, та не в цім суть! Прошу! Ти мене покохай!" На цьому темному фоні Сповненим кохання й журби Тобі я давала долоні А на них від крові сліди....

2018-10-12 18:07:52

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сніданок з Едемом

Заворожуючий вірш, я б навіть сказав "до мурашок". Гарний стиль, тема, подавання і рима. 5+

Відповісти

2018-10-16 19:26:20

Mashka Zelenchuk

Дуже гарно😍

Відповісти

2018-10-18 08:09:02

Інші категорії

Поеми Вірші до свят Любовні Історичні Пейзажні Соціальні

Інші поети

Андрей Дашков

@Andrey_Dashkov

Hania K.G.

@ArkCrimson

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2483

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2091