Тік-так

Лілія Гулик

Тік-так, спливає час злочинного режиму Щось мені підказує... Він не переживе цю зиму Тік-так, воля ворогів безіменних вбиває Вони зовсім темні За що вмирають - не знають Тік-так, по нашому люду знову стріляють Це боляче й сумно Та сила роду лиш дужче палає Тік-так, в нас більше страху немає Химери на полі бою нічого не можуть То хай постріляють Тік-так, їхній час крізь пальці зникає Ми ж відновлюємось Стаємо сильніші, я це точно знаю Тік-так, спливає час злочинного режиму Кажуть, я відьма, тож віщую путінський режим не переживе цю зиму.

2022-10-18 04:16:54

9

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ

О, який цікавий вірш. Які цікаві метафори, і як цікаво до усього цього приплетені актуальні події. Коротше кажучи, цікавий вірш) #чв

Відповісти

2022-10-24 16:16:44

1

Юлія Богута

Гарні думки. Час іде, спливає. Війна триває, а нічого не змінюється. Мені хочеться вірити, що ти дійсно відьма, і скоро один бовдур просто зникне з цього світу, але я розумію, що це не закінчить війну. А шкода. #чв

Відповісти

2022-10-25 19:11:53

1

Сандра Мей

Влучно сказано й чудово описано.

Відповісти

2022-10-26 10:04:00

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1382

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2469