Я віднайшла її
(18+)
Я  віднайшла її Через столітні шукання І розгубилась Чим заткати? Щоб капосні щілини не розійшлися Вода не прорвалась І  не знесла дім Розсадила  плющ І  виноградне галуззя Вони вросли якось  і залатали шви Ненадовго Густі тумани й листопадні дощі подружились і породили всепоглинаючий мох Вона розрослась Ще дужче Аж поки не вдарив перший лютий  мороз Все  затріщало І Рухнуло.. З руїн розтелився килим Й запросив  тріумфально пройтися Вона переможена Й не дошкулятиме Аж поки не відбудую новий дім.
2021-11-18 16:42:46
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992