Я віднайшла її
(18+)
Я  віднайшла її Через столітні шукання І розгубилась Чим заткати? Щоб капосні щілини не розійшлися Вода не прорвалась І  не знесла дім Розсадила  плющ І  виноградне галуззя Вони вросли якось  і залатали шви Ненадовго Густі тумани й листопадні дощі подружились і породили всепоглинаючий мох Вона розрослась Ще дужче Аж поки не вдарив перший лютий  мороз Все  затріщало І Рухнуло.. З руїн розтелився килим Й запросив  тріумфально пройтися Вона переможена Й не дошкулятиме Аж поки не відбудую новий дім.
2021-11-18 16:42:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1760