НЕЗНАЙОМКА

Лідія Юртаєва

Ти несеш більше, аніж просто сумку з продуктами. Руки, ще змалечку звиклі до праці. Набряклі стопи, звиклі долати кілометри. Очі, слізьми загартовані, більше не вміють сміятися. Довірся сьогодні мені, пташко, приземлися на мої плечі, спочинь. Нехай ... твої крила почнуть обростати І ти ще взлетиш.

2021-11-19 23:12:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лідія Юртаєва

Я написала цей вірш, у відповідь на одну з чорно-білих світлин одного фотографа, де зображена дівчинка, приблизно 10 років, східної національності, із сумками важкими у руках, проте з усмішкою на обличчі. Мені стало сумно, і захотілось тій дівчинці побажати добра.

Відповісти

2022-02-06 23:19:41

Подобається

Інші вірші поета

ВОРОГ Втеча Лише Нам СНІГУРІ

Інші поети

Siriin

@Siriin

Romkolana

@nastyuxa_xa

Zinzee Noel

@undiscoveredflower

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3668

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4755