ТУМАН

Лідія Юртаєва

Туманним заслоном обвитий парк манить, заворожує, зове. Потьмянілий вечір пряде таємниць химерні плетива. Обачно споглядаю пейзаж деревами затінених хатів. Розсічений ліхтарями морок обплів нутро з середини. Застигла. Окутана маревним дурманом. Хмарним скупченням всеціло Віддалась. Стою. Нерухомо. Розпадаюсь на тисячі дрібних кришталів. Під його владою єдине з ним Єство. Загублюсь серед невидимих розсіянь, щоб з першим світанковим талісманом віднайти все втрачене колись.

2021-11-21 01:23:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лідія Юртаєва

Дякую!😊

Відповісти

2021-11-23 08:17:25

Подобається

Інші вірші поета

Я віднайшла її Втеча Надломлений Лише Нам

Інші поети

Masha Debil

@Debilmasha

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Volontir Dmitrii

@Volontir

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5002

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2059