ТУМАН

Лідія Юртаєва

Туманним заслоном обвитий парк манить, заворожує, зове. Потьмянілий вечір пряде таємниць химерні плетива. Обачно споглядаю пейзаж деревами затінених хатів. Розсічений ліхтарями морок обплів нутро з середини. Застигла. Окутана маревним дурманом. Хмарним скупченням всеціло Віддалась. Стою. Нерухомо. Розпадаюсь на тисячі дрібних кришталів. Під його владою єдине з ним Єство. Загублюсь серед невидимих розсіянь, щоб з першим світанковим талісманом віднайти все втрачене колись.

2021-11-21 01:23:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лідія Юртаєва

Дякую!😊

Відповісти

2021-11-23 08:17:25

Подобається

Інші вірші поета

Гральні кубики Вони від мене йдуть Надломлений СПОГАД

Інші поети

☠ ромашка Цветочкина

@Tanya_1311

Jobele Dumanag

@word_craftsman

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1384

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1646