Гральні кубики
Цифри на гральних кубиках вчора не випало жодної. Вони стали ребром І паралелі непересічні пересіклись, Зімкнувшись в одну. Прямі кути згладжено, Необмежено простору, Довкола тіла плавають В невагомості Сила тяжіння працює в зворотньому напрямку і притягує місяць, зорі, планети, інші галактики.. Та опівночі Гра починається знову. Тож сьогодні на кубиках випала два смертним вироком, Сіючи поділ, розділивши і нас на два. Ти став Півднем, Я— Північчю А між нами— екватор і гральні кубики... Ймовірно колись вони знову стануть ребром. 
2022-02-03 23:57:53
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шемчук (ОЛШ)
Лідіє, у тебе цікавий стиль)
Відповісти
2022-02-04 08:29:23
1
Лідія Юртаєва
Дякую!🙂
Відповісти
2022-02-04 09:06:31
Подобається
Лідія Юртаєва
@Олег Шемчук (ОЛШ) Сподіваюсь, мені вдасться його дотримувати) Іноді мені здається, що це найважче, не тільки витримувати стиль написання, а ще й розвивати його
Відповісти
2022-02-04 09:08:34
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2230
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13374