Гральні кубики
Лідія Юртаєва
Цифри на гральних кубиках вчора не випало жодної. Вони стали ребром І паралелі непересічні пересіклись, Зімкнувшись в одну. Прямі кути згладжено, Необмежено простору, Довкола тіла плавають В невагомості Сила тяжіння працює в зворотньому напрямку і притягує місяць, зорі, планети, інші галактики.. Та опівночі Гра починається знову. Тож сьогодні на кубиках випала два смертним вироком, Сіючи поділ, розділивши і нас на два. Ти став Півднем, Я— Північчю А між нами— екватор і гральні кубики... Ймовірно колись вони знову стануть ребром. 
2022-02-03 23:57:53
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шемчук (ОЛШ)
Лідіє, у тебе цікавий стиль)
Відповісти
2022-02-04 08:29:23
1
Лідія Юртаєва
Дякую!🙂
Відповісти
2022-02-04 09:06:31
Подобається
Лідія Юртаєва
@Олег Шемчук (ОЛШ) Сподіваюсь, мені вдасться його дотримувати) Іноді мені здається, що це найважче, не тільки витримувати стиль написання, а ще й розвивати його
Відповісти
2022-02-04 09:08:34
1
Інші вірші поета
Прелюдія Вони від мене йдуть Надломлений Я віднайшла її
Інші поети
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Lg Ibarra
@TheLanguishedGal
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4454
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6241