Прелюдія

Лідія Юртаєва

Серед білих напівтони напів гіркі Серед чорних замолоду на дотик дірки До плечей потай прив'язали тягар сподівань Серед злету наяву прохромили деку без вагань Звуки здались тиші у полон Серед мотлоху скніє іржавий камертон Біжить вітер серед степу вільними мазками Серед трав би обрости щоб дикими казками. Серед неба ярим криком роз'ятрити б грозу На світанку щоб збирати запашну росу Серед лісу близько стежка закликає вглиб.. Щоб путами сакральними пісню стерегли Начерпати сонця щоб сповна заяскріли дужим сяйвом неживі слова Голосисті зграї підхоплять спів воскреслий Й поміж сплетінь рядки ворожі скреснуть.

2022-02-01 23:14:46

5

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лідія Юртаєва

@Олег Шемчук (ОЛШ) Спасибі! Я вкрай рідко пишу римовані вірші, тож підбирання саме цікавих рим, мені вдається складно, але я рада, що все ж вийшло)

Відповісти

2022-02-02 06:45:12

1

Олег Шемчук (ОЛШ)

@Лідія Юртаєва Вийшло 100%! Молодець)

Відповісти

2022-02-02 06:47:43

1

Лідія Юртаєва

@Олег Шемчук (ОЛШ) Спасибі!😊

Відповісти

2022-02-02 07:30:20

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1932

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2528