СОНЯЧНА ОФІРА

Лія Гако

Золотився вечір пурпуровий Червоним огнивом свічад, І світлом мерехтливим кволий На стінах грав тіней парад; Й мінливі силуети у вогні Гарячого сонцезаходу Цвіркунами плигали в крові, Пролитій за свободу – Щовечір приносить в жертву себе Сонце, кров проливаючи Святу, яка, наче стежка, веде До світла нового дня ключів. 09/04/21

2021-08-14 05:54:56

Інші вірші поета

ЦІЛУВАТИ ЗАВЖДИ ТРОЯНДИ ЧОМУ НА ТЕМРЯВУ НІЧНОГО НЕБА ЗЛІТАЮТЬСЯ ЗОРІ? ДРОТИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ І ДЕРЕВА

Інші поети

Thomas Agud

@thomasagud

Олеся Нюл

@Olesia_Nuyl

Руслана Семенюк

@rusyyyya

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1436

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1354