Блог
Всі
Де мене можна знайти?
Новини, Особисте, Цікаве
Так... а поки мені не спиться, спішу повідомити, що мої роботи тепер можна прочитати на ще декількох платформах (Аркуш, Букнет, Wattpad); а ще — знову хочу пропіарити свій інстаграм, у який я активно викладаю пости про своє життя і творчість, тож долучайтеся.
Там я не проти і поспілкуватися, якщо щось цікавить, і абсолютно відкрита до будь-яких ідей/пропозицій/тощо).
https://linktr.ee/lia_gako — а ось покликання на всі соцмережі/платформи, де мене тепер можна знайти.
Всім тепла!!
3
148
Мої твори в журналі FoxyLit
Новини, Різне, Цікаве
Трохи запізніло, та все ж маю повідомити! Мої твори увійшли в 21, вересневий номер україномовного журналу "FoxyLit" 😊😭
До журналу увійшли два моїх етюди — "Діалогічний етюд. Сім видів любові" та — "Літній етюд. Смак персика" (шукайте на 61 та 72 сторінках журналу відповідно)
Журнал можна читати онлайн за покликанням (http://foxylit.co.ua/load/1-1-0-21) або придбати фізичний номер журналу на сайті FoxyLit 🤲
Дякую FoxyLit та головному редактору Олександру Маякову за співпрацю і можливість ділитися своєю творчістю зі світом 💔
2
171
Перша книга "Мольфаріуму" завершена
Новини, Різне, Цікаве
Нарешті це сталося — перша книга трилогії «Мольфаріум» дописана. Я відчуваю себе неймовірно щасливою та натхненною працювати далі, але цього всього не було б без вас:
- без вас, мої любі дизайнерко та редакторко, а за сумісництвом — найвірніші фанатки «Мольфаріуму». Ви зробили цю книгу такою, яка вона є. Такою, якою вона має бути;
- без вас, мої знайомі, друзі та близькі, що підтримували мене під час написання книги та допомагали знаходити сили працювати далі, навіть коли їх не було. А окрема подяка — тим, хто консультував мене щодо притаманних їхнім містам особливостей; розповідав свої цікаві історії з життя; ділився зі мною своїми почуттями, проблемами та емоціями — це все, зрештою, і вилилося в «Мольфаріум». Саме ви допомогли мені зробити цю книгу такою життєвою та близькою багатьом;
- і, найголовніше — без вас, мої вірні читачі. Наша маленька спільнота більшає, я із задоволенням отримую ваші відгуки, коментарі та підтримку — і радію. Ви в мене найкращі.
Висловлюю кожному, хто це читає, свою найщирішу подяку, і… пам’ятайте: Ви — важливі. Ніколи не применшуйте свого значення. Усі Ваші проблеми, як і проблеми героїв цієї книги — важливі, немає менш серйозних чи більш серйозних. Ви — заслуговуєте на увагу та любов. І я люблю Вас.
Побачимось у наступних книгах трилогії!
Книги
Всі
Вірші
Всі
СИНОНІМ СЛОВА "КРАСА"
Краса – в заплутаному волоссі
Хаотичними баранцями скуйовдженому
На м'якій подушці.
Краса – у тремтливих симфоніях
арфи й фортепіано твоїх
пів відкритих вуст
солодких як вишні.
Краса – у залитих вином щоках
З багрянцем кольору граната
Що пломеніють
Хіттю і соромом.
Краса – у темній райдужці очей
Настільки заповнених чорним
Що справжній колір
Губиться в безодні.
Краса – у переплетених пальцях рук
Безповоротно загублених
У білих складках
Чистої постілі.
Краса – в кожній маленькій деталі
Цієї короткої миті
Де синонім краси
це вся повністю ти.
12
0
230
ЦІЛУВАТИ ЗАВЖДИ
Дозволь мені – і я торкнусь вустами
До тіла твого кожного надламу;
Цілунками вималюю лінії,
Що зігріють в холоди осіннії.
Твоєї шкіри кожну частку ніжно,
Коли на вулиці вже буде сніжно,
Укрию ковдрою із поцілунків –
Витіюватих і складних малюнків.
Тепла весняного промінь промайне –
Тоді губами квітчатиму тебе:
Усиплю твоє тіло пелюстками
Ледь-ледь допомагаючи руками.
А запах акацієвого цвіта
Залишить після себе присмак літа.
Я тебе торкнусь – лиш дозвіл дай мені,
Червоним обведу всі дні в календарі
9
0
236
МАВКА
Ліс. Темна гущавина. Непроглядні хащі
Але це все — не страшно
Поряд із тобою — людина, що виведе тебе звідси
Ти довіряєш їй, крокуєш із нею нога в ногу,
Вдивляєшся в її рідне лице, намагаючись вловити кожен відтінок емоції,
Кожну м'яку рису овалу лиця,
І закарбувати у пам' яті
Назавжди.
Бо у глибині душі ти знаєш — це остання ваша подорож разом.
Ти знаєш — ця людина несправжня.
Це просто мара.
Ти здогадуєшся: якщо поглянеш на її спину, побачиш там лише
Глибоку діру та клубок із органів.
Крокувати з нею нога в ногу —
це не просто примха, радше необхідність.
Ти не хочеш дивитися їй на спину,
Ти не хочеш зізнаватися собі в тому,
Що вона — несправжня.
Намагаєшся заглушити щем серця
І продовжуєш іти поряд, вдивлятися в
До болю рідне обличчя.
Ви пройдете через ці темні хащі разом —
Так думає серце.
Проте мозок наполегливо повторює —
Ні.
13
2
284
