Стазис
Лео Лея
Вірші не пишуться, і рима не іде. Пустельний вітер звіяв рештки слів. Лиш коми й крапки видно де-не-де, Що зачепились за кути листків. У ритмі серця стукає перо, Його тримаю у тремтких руках. Словесна нитка заплелась тавром, Що випалене на пустих рядках. Думки біліють, ніби мертвий сон Скував усе. І вже не ворухнутись. Душа і розум б'ються в унісон, Коли там порожньо... Так хочеться проснутись...
2021-08-01 06:22:36
13
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Лео Лея
@Павел Урбан Спасибо за такой развёрнутый комментарий. Приятно, что можешь, хоть и немного, но читать на украинском, потому что перевод, который (бывает) делаю, не всегда передаёт точно то, что выражаю в оригинале. Приятно, что понравился стих☺️
Відповісти
2021-08-01 16:11:35
1
Павел Урбан
@Лео Лея к сожалению, в этом и минус такого рода работы, как художественный перевод. Но от этого возникают и различные вариации прочтения на других языках. И тем интереснее за этим наблюдать)
Відповісти
2021-08-01 16:13:18
1
Лео Лея
@Павел Урбан Это правда. Сама иногда этому удивляюсь)
Відповісти
2021-08-01 16:15:25
1
Інші вірші поета
Віршований каламбур... Жахастик :) Так хочеться... Беззмістовний
Інші поети
Тесса
@caxxap16
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8887
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2246