На злобу дня (саркастичний)
Лео Лея
(18+)
Хто чим багатий - тим з іншими ділиться. Хтось убивати радісно "милиться", Інший - клясти, а хтось - помагати, Різних на світі в нас друзів багато. В кого що в надлишку - треба віддати, (Так чомусь звикли сусіди вважати). В нас - урожай, добрі землі і хАти. А ось в сусіда ракет забагато, Танків і дронів, ох, щедра душа, Все нам кидає, собі - "ні шиша". Дай Боже вам, щедрі люди, в стократ, Всього, чим ділитесь з нами щоднини. І не кажіть, що ви родич чи брат, Бачимо вашу "любов" щохвилини.
2022-10-11 06:27:13
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую) піддістало вже
Відповісти
2022-10-11 06:32:58
Подобається
Юлія Богута
В мене болячок багато, можу поділитись з ними.
Відповісти
2022-10-11 06:36:18
1
Лео Лея
@Юлія Богута Хай забирають, щоб їм...
Відповісти
2022-10-11 06:36:39
1
Інші вірші поета
Осінь Пауза "На відмову"... "Прийдіть до Мене..."
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3199