Беззмістовний
Кожен вірш мій пишеться краплями Невимовними та незграбними, Скористатись не взмозі скрабами, Щоби рими сяяли стразами. Кожне слово теньковане паклями, Що звисають страшними клаптями, (Незатвердженими "прорабами") Незабіленими образами. Кожна буква, як зірка всесвіту, Вимальовується мереживом І неоновим світлом весело Вистеляє шлях необмежений. Кожен звук свою веде бесіду, У думках надовго збережену (децибелами все було знесено, щоб зачистка пройшла, як належало). Зміст і сенс дорогою втрачений, Віднайти їх і не старайтеся, Зрозуміти не намагайтеся. Роковини їхні відзначено...
2021-05-08 13:52:43
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую☺️
Відповісти
2021-05-08 18:53:12
Подобається
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-05-09 08:59:29
1
Лео Лея
@Блакитноока Дякую ☺️
Відповісти
2021-05-09 10:07:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9560
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703