Беззмістовний
Кожен вірш мій пишеться краплями Невимовними та незграбними, Скористатись не взмозі скрабами, Щоби рими сяяли стразами. Кожне слово теньковане паклями, Що звисають страшними клаптями, (Незатвердженими "прорабами") Незабіленими образами. Кожна буква, як зірка всесвіту, Вимальовується мереживом І неоновим світлом весело Вистеляє шлях необмежений. Кожен звук свою веде бесіду, У думках надовго збережену (децибелами все було знесено, щоб зачистка пройшла, як належало). Зміст і сенс дорогою втрачений, Віднайти їх і не старайтеся, Зрозуміти не намагайтеся. Роковини їхні відзначено...
2021-05-08 13:52:43
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-05-09 08:59:29
1
Лео Лея
@Блакитноока Дякую ☺️
Відповісти
2021-05-09 10:07:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5104
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6276