вона шукала...
Вона шукала.
Вона шукала, блукала лісами, пливла морями, збентежена цій неможливостю.
І так не здаваясь вона заблукала,
у квіткових полях, серед тисячі
митєй, які проживала і далі шукала.
Всі косо дивились на цю божевільну
і зовсім не вільну, залежну,
залежну дівчину,
від квітки у полі, що так довго не могла та знайти.
І у чому проблема забути це листя?
Ці неймовірно яскраві й ніжні пелюстки,
знайти нову квітку, що буде жити в серці
що буде навічно служити лиш їй,
не покине й не вколить, своїм гострим, гострим і отруйним шипом.
Та дівчина залежна від яду до кістки,
цією красою, що була за стовпом.
Чому квітка ховалась, чому не показала
своє яскраве листя й ніжні пелюстки?
А проблема лиш в тому, що дівчина залежна,
від тих, що давно вже забули її.
25.11.2022
8
5