тінь неба
безфракційно я падала з неба, безфракційно стікав з чола піт, догорали у сонці водяні дреди, із душі видирався сталагміт. безголоса і вкрай розпечена, засохлі повзуть рубці на шкірі єдиним зі своєї сім'ї зречена, продірявлена акацією в тирі. не відновити жаринки грудей, не розібрати до паломництва. цього разу винен не одіссей, цього разу із ним гера водиться. а я відштовхнута рідним братом. з ним в обіймах травмованих. без нього не можу ступати-стати, я емоційно до крапки збезволена. «здатися» — знак у серці поєднав, забилася сполука до стебла... — так хто то дядьку онде падав? — та кажуть, що ніби тінь неба... весна 2021 року.
2021-05-01 19:39:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9227
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2271