копія
я чую як тобі дівчинко боляче,
я проходила майже те саме,
десять на десять і половина горючого,
самотність, яка випливає
з недоладності.
не ховатися за примарами минулого,
не збирати ті єдині спогади.
надто важко забути із гунами,
надто важко бути вже втомленою.
і йти навпростець, шукати оздоби,
ламати-доламувати себе,
коли треба крихта опіки-турботи,
але ж ти впевнена, що то все мине.
ні, мабуть, ліміт перевищений,
ти як той перелитий стакан
і якщо подумати над людськими звичаями —
ти потоплена. ось твій справжній стан.
вдихни й видихни — перші кроки найтяжчі.
сприймати «як правильно?» — це доля пропащих.
а ти не така, надто вже унікальна.
так залишайся собою і не тягнись в те провалля.
весна 2021 року.
2021-05-01 19:23:32
4
2