навіщо

Меліса

(18+)
«мені боляче?» — часто себе питаю і бездушно дивлюсь на могилу/ людину/фільм чи що там перед очима. мабуть, цинізмом мене накрило... а навіщо встановлювати рамки шукати з ким добре чи хоч якось і все одно наливати в склянки? щоб забутись?.. щоб напитись?.. де сенс цієї безмістовної агонії? ну, справді, що за концерт актора? одинокого актора і його філософії... і незакінченого бездумного твора. створювати сім'ю/копити на дім/ потім справляти всі Різдва разом, а що залишиться вже на потім? обвуглена земля/забуті історії/ дурні сварки/награні сльози і на ржавих стареньких коліях розкидані «вбити» тебе погрози. не розумію, я чесно не розумію... навіщо сходитися, просто навіщо? хтось завжди нагадає, що повія, а я гордо відповім: «ну, так звісно...» p.s. це не послання колишньому(ій), це просто міркування «навіщо одружуватися?». недавно мені сказали, що я е просто я сама себе запевняю, що мені добре бути одною. але хіба я себе запевняю? просто чому всім ОБОВ'ЯЗКОВО потрібно дати мені пораду як прожити мені бляха моє власне життя? ну, якого біса? ОБОВ'ЯЗКОВО потрібно спитати про гроші, забувши спитати про моє психічне здоров'я... так, зовсім недавно дивилась відео одного блогера, де розповідалося, що кожну людину можна оцінити в грошах, але... якось боляче розуміти, що найдорожчий для себе — це ти сам.

20.12.2020

6

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11430

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

2637