навіщо
(18+)
«мені боляче?» — часто себе питаю і бездушно дивлюсь на могилу/ людину/фільм чи що там перед очима. мабуть, цинізмом мене накрило... а навіщо встановлювати рамки шукати з ким добре чи хоч якось і все одно наливати в склянки? щоб забутись?.. щоб напитись?.. де сенс цієї безмістовної агонії? ну, справді, що за концерт актора? одинокого актора і його філософії... і незакінченого бездумного твора. створювати сім'ю/копити на дім/ потім справляти всі Різдва разом, а що залишиться вже на потім? обвуглена земля/забуті історії/ дурні сварки/награні сльози і на ржавих стареньких коліях розкидані «вбити» тебе погрози. не розумію, я чесно не розумію... навіщо сходитися, просто навіщо? хтось завжди нагадає, що повія, а я гордо відповім: «ну, так звісно...» p.s. це не послання колишньому(ій), це просто міркування «навіщо одружуватися?». недавно мені сказали, що я е просто я сама себе запевняю, що мені добре бути одною. але хіба я себе запевняю? просто чому всім ОБОВ'ЯЗКОВО потрібно дати мені пораду як прожити мені бляха моє власне життя? ну, якого біса? ОБОВ'ЯЗКОВО потрібно спитати про гроші, забувши спитати про моє психічне здоров'я... так, зовсім недавно дивилась відео одного блогера, де розповідалося, що кожну людину можна оцінити в грошах, але... якось боляче розуміти, що найдорожчий для себе — це ти сам.
«мені боляче?» — часто себе питаю і бездушно дивлюсь на могилу/ людину/фільм чи що там перед очима. мабуть, цинізмом мене накрило... а навіщо встановлювати рамки шукати з ким добре чи хоч якось і все одно наливати в склянки? щоб забутись?.. щоб напитись?.. де сенс цієї безмістовної агонії? ну, справді, що за концерт актора? одинокого актора і його філософії... і незакінченого бездумного твора. створювати сім'ю/копити на дім/ потім справляти всі Різдва разом, а що залишиться вже на потім? обвуглена земля/забуті історії/ дурні сварки/награні сльози і на ржавих стареньких коліях розкидані «вбити» тебе погрози. не розумію, я чесно не розумію... навіщо сходитися, просто навіщо? хтось завжди нагадає, що повія, а я гордо відповім: «ну, так звісно...» p.s. це не послання колишньому(ій), це просто міркування «навіщо одружуватися?». недавно мені сказали, що я е просто я сама себе запевняю, що мені добре бути одною. але хіба я себе запевняю? просто чому всім ОБОВ'ЯЗКОВО потрібно дати мені пораду як прожити мені бляха моє власне життя? ну, якого біса? ОБОВ'ЯЗКОВО потрібно спитати про гроші, забувши спитати про моє психічне здоров'я... так, зовсім недавно дивилась відео одного блогера, де розповідалося, що кожну людину можна оцінити в грошах, але... якось боляче розуміти, що найдорожчий для себе — це ти сам.
2020-12-20 20:47:24
6
0