синдром посмішки
Меліса
замарані руки о чорний папір чи то гранітні чорнила? кажуть у них с свій стиль і пройдені гігантськими кроками милі... силуети втрачених надій ламають кризу дощенту, тварюки, підлі створіння диктують, а ти лізеш все далі так вперто. стирати кордони занадто вже важко, а як же їх будувати? коли ти падаєш, мабуть, вже вп'яте і важко ніяк вже не встояти. загреба бурила дотик душі повсякденно в четвер пообідді, коли ти прийдеш в неділю, там залишать діти засохлі квіти. ти живеш чи вдаєш натужно, що розбираєшся у всьому? поверхнево пливеш з усіма, поверхнево, дитино, й потонеш. весна 2021 року.
2021-05-01 20:03:00
2
0
Інші вірші поета
я йду до тебе гори шукачі дотик/прикосновение
Інші поети
Олеся Нюл
@Olesia_Nuyl
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7835