до тебе

Меліса

обніми мене, обніми мене так сильно — щоб тріснули ребра, а шкіра покрилась від подиху ідіотськими пухирцями, бо відчути себе живою тут і зараз необхідна потреба, адже залізні приладдя не приводить струмом до тями... напої гарячим чаєм з розтопленим гірким шоколадом, розкажи, що тобі нудно і всі ці оточуючі просто бісять, побіцяй знову не залишати мене до самого ранку і души на корінню всі голчасті людьми кинуті фрази. ну чому ж ти мовчиш і взагалі про мене забула, сонце? чи я вже повністю зійшла з розуму, та куди більше?.. руки тремтять, не б'ється ритмічно чортове серце... а мені кожного разу від згадки про тебе стає гірше чи то я вже давно покрилась іржею просто?.. ну, не плач, мені теж боляче — це ж всесвітній абсурд той, яким ти задихаєшся/ловиш/до нього тягнешся, а жити, дівчинко люба, треба сьогодні, зараз і тут! а ти літаєш кожної ночі до свого минулого і варишся... кожен день істерики, сльози, головні болі й ломка ти стала залешною від круговерті й водночас ніби пуста... продовжується за незмінним твоя безкінечна гонка, а я втомилася з цим боротися... я — твоя змертвіла душа. p.s. пам'ятайте, що, які б проблеми вас не їли — вони всеодно минуть/закінчаться/змиються. але залишиться той самий бруд, який покриє вашу душу тягарем, будьте обачніші.

2020-11-21 13:36:34

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Меліса

@Betsy Darson ты не поняла о чем стих что ли?

Відповісти

2020-11-21 22:47:55

Подобається

Seras Mark #КЗП

А мені казали, не стрибай над головою. Інакше пошкодешь, буде серцю пусте! Інакше відомо, сягатиме навколо снів. Спробував прикус, твоєї скверни - любові! - © Сэрас Шин "Світло в душі". Дякую вам за нагоду мого вірша, котрий, я вперше написав з рідною мовою 😌 Успіхів вам, продовжуйте рух далі ☺️

Відповісти

2020-12-05 20:58:22

2

Меліса

@Seras Mark #КЗП та, будь ласка, це надзвичайно, коли щось надихає на створення власного і неповторного. а успіх в музиці мені не завадить, дякую.

Відповісти

2020-12-05 21:00:35

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10919

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

44

34

7746