Отрута
K L I F S
Припини. Ти постійно жалиш мене Отрутою на кінчику язика, Перетворюєш світ на безіменний І топиш його в океані без дна. Припини. Знову словами наповнюєш розум, І ними ж вбиваєш свідомість, А я всього лиш люблю твою прозу, Люблю в ній свою невагомість. Тому. Досить дусити повітря в кімнаті, Я і так задихнусь в самоті; Відкрий усе всередині нáвстіж, І не забудь відімкнути замок від душі.
2018-05-03 20:04:12
18
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
K L I F S
@Marina Parthenovith спасибі тобі 🌸
Відповісти
2018-05-03 20:08:34
1
Мальва Польова
Просто вау🤗💞
Відповісти
2018-05-03 20:28:27
1
K L I F S
@Мальва Польова 🌼😘
Відповісти
2018-05-03 20:29:04
1
Інші вірші поета
Я Ода ночі Нехай замовкне вся у світі пресса К р о к
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319