Отрута
Припини.
Ти постійно жалиш мене
Отрутою на кінчику язика,
Перетворюєш світ на безіменний
І топиш його в океані без дна.
Припини.
Знову словами наповнюєш розум,
І ними ж вбиваєш свідомість,
А я всього лиш люблю твою прозу,
Люблю в ній свою невагомість.
Тому.
Досить дусити повітря в кімнаті,
Я і так задихнусь в самоті;
Відкрий усе всередині нáвстіж,
І не забудь відімкнути замок від душі.
03.05.2018
18
8