Отрута

K L I F S

Припини. Ти постійно жалиш мене Отрутою на кінчику язика, Перетворюєш світ на безіменний І топиш його в океані без дна. Припини. Знову словами наповнюєш розум, І ними ж вбиваєш свідомість, А я всього лиш люблю твою прозу, Люблю в ній свою невагомість. Тому. Досить дусити повітря в кімнаті, Я і так задихнусь в самоті; Відкрий усе всередині нáвстіж, І не забудь відімкнути замок від душі.

2018-05-03 20:04:12

18

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

K L I F S

@Marina Parthenovith спасибі тобі 🌸

Відповісти

2018-05-03 20:08:34

1

Мальва Польова

Просто вау🤗💞

Відповісти

2018-05-03 20:28:27

1

K L I F S

@Мальва Польова 🌼😘

Відповісти

2018-05-03 20:29:04

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3078

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5114