Війна

Katharina Sydoruk

Кожен ранок прокидаючись я молюсь Чи почую голос мами і тата з їхніх вуст? Чи здійсняться мої мрії й сподівання, Щоб нарешті закінчилися ці страждання? Ракета летить — життя забирає, І вже за вікном чиясь мрія згорає! Можливо вони хотіли мирно жити? Можливо когось просто щиро любити? Та все це нахабно в них відібрали І все що могли вони зруйнували... Маленька дівчинка хотіла дорослою стати, Навіть навчилась уже читати, Та білим ангелом стала вона... Все це зробила — клята війна! Кожне зруйноване життя і мрії, Кожного з нас забрані надії, За кожну донечку та сина За маму, тата і за кожну родину Ми помстимося вам у тричі, Кожному дивлячись прямо у вічі! Наша ненависть до вас не стліє, Вона з кожним разом тільки міцніє !

2024-09-06 16:59:49

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3387

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4797