Цінуйте те, що маєте!
Колись давно один мудрець сказав: "Життя прожить- не поле перейти." Хіба ж, сказавши це, він знав, Що ці слова дадуть надію йти? Задумайся хоч раз над тим, Що називаєш ти словом "погано". Не хочу зараз різати живим, Але послухай це, хоч цього буде мало. Ти плачеш другий день підряд, Що плани ці не втілила в життя. А в чоловіка на війні влучив снаряд, І залишив він матір, жінку і дитя. Ти плачеш уже другу днину, Бо вийшло, бачиш, все на так, як мало. А ти от зараз, тут подумай про дитину, В якої не вернулась в хату мама. Ти плачеш через цю проблему, А я тобі доводжу, наче теорему. Комусь на світі гірше, ніж тобі, Я точно знаю, ти повір мені. Подумай ти сама от зараз щиро, Хіба велика в тебе це біда? Комусь сьогодні крикнули: "Покойся з миром" А в тебе саме цим забита голова. Хтось ходить на вокзалі, гроші просить, Бо вже нема дітей чим годувати, Хтось, взагалі, дитину ще під серцем носить, А знає вже, коли піде вбивати. Це просто страшно говорити, Але чомусь усім це все байдуже. Бо кожен вміє своїм горем жити, Та досить, схаменися, друже! Ти плачеш зараз сильно, бо досі не кохана, А в когось це стабільно, і не така вже рана. Це не найгірше в світі, що лише може бути, Мені здається, краще, якщо усе забути. Якщо чекати вміти, то дождешся, А якщо ні, то значить це не доля. Хоч може зараз схаменешся, Бо це не є нестримная неволя? Сьогодні вже безсила, у неї 0 ідей, Немає сил, тому нічого вже не просить. А батька, у якого є ще 6 дітей, Рак у могилу хоч помалу, але зносить У тебе в голові політика велика, Тебе ж образили і боляче зробили. А в мами на руках вмирає син-каліка, Бо він спокійно йшов, але його побили. Отак от, ні за що, побили, просто так, Бо думали, що при грошах хлопчина. А що читати в маминих очах, Коли в очах її його чуприна? Там згвалтували дівчину у парку, Дитя собака розірвала на шматки. Дівчина на життя вже ставить крапку, Бо як вже їй себе перемогти? Я це пишу, аби ви розуміли, Що ви ще є щасливими в цей час. Бо ви в житті, напевно, не зуміли, Сягнути сенсу, що у вас ще все гаразд. Якщо ви впевнені, що ви нещасні, Читайте вірш цей кожен божий день. Бо ваші ці роки - вони прекрасні, Не будьте впертими, як той олень.
2021-01-10 13:26:39
7
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3180
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1790