І вихователь - це покликання, і аж ніяк не карма
Іванка Філюк
Як хочеться вернутися на мить, В той час, як зовсім ще була малою. Там річка, ніби дзеркало блищить, Куди ступала босою ногою. Там не було обману і тривог, Я сни казкові бачила ночами. Буває страшно, миттю біжимо, І засинаєм на плечі у мами. Моє дитинство - радісна пора, Спасибі за прекрасні твої миті. Я прошу Бога, аби завжди дітвора Була здорова і був мир у всьому світі. З дитини починається країна, Із неї починається життя. Дошкільницитво - майбутнє України, З яким ступаєм твердо в майбуття. А вихователь - із професій непроста Бо вихователь, наче друга мама. Ну і нехай їх зарплатня рівняється до ста, Про вибір цей ми не жаліємо ні грама. Дошкільники - життєва наша сутність, Професію обрали цю не дАрма. В своїх руках тримаємо майбутність, І вихователь - це покликання, і аж ніяк не карма....
2021-01-10 13:21:34
6
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Nadine Tikhonovitch
@Іванка Філюк Згодна на всі сто! Гроші - це, звичайно, важливо... Але покликання, як на мене, важливіше!
Відповісти
2021-01-10 19:25:01
1
Іванка Філюк
@Nadine Tikhonovitch краще працювати на роботі, яка приносить менше грошей, проте, багато задоволення, натхнення, радості, аніж на роботі, на яку "впихнули" тебе батьки ,по так званому "блату", заробляючи мільйони. А гроші....ну що ж я Вам скажу? Всіх грошей не заробиш, а для цього потрібно мати і чоловіка 😁
Відповісти
2021-01-10 19:32:47
1
Nadine Tikhonovitch
@Іванка Філюк точно)
Відповісти
2021-01-10 19:34:38
1
Інші вірші поета
Цінуйте те, що маєте! Вірш для мами І люблять, і мовчать, і гордість рулить Бо це любов, а ми далеко не безстрашні
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Apaylia
@Apaylia
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2719
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12296