Колись я був не таким
Інтерв'ю
Детектор брехні
Найважче "ні"
День кота
Сон
Під лупою
Надія
Непотрібняшко
Жовтий
Непотрібні речі
7 способів переконати собаку, що вона помиляється
Історія яку розповіли руки
А колись я був іншим
Загін Ангелів
Античний чай
Інтерв'ю
- 17 травня 1973 року народження, три дружини, п'ятеро дітей..., - почав я перелічувати факти з життя мого гостя, але він мене зупинив. - Ох, думаю це нікому не цікаво. У вас же скандальне ток-шоу. Так, що ви хочете мене запитати? - Погляд гостя був добрий і навіть трішки грайливий, але від цього було зовсім не легше. Кожне питання, яке виникало в голові, на кшталт: де ви взяли гроші на революцію та замки в Європі... про спалені села та численних коханок липкими грязними руками стискали груди, заставляли серце битися в припадку і відключали язик. - Ех все ж таки, калаш направлений в голову вчить геть іншої журналістської етики, як в інституті - прострілило в голові. - Кх, кх, - прокашлявся я і щоб ніхто не подумав що я тягну час випив ковток води. - Так, у нас гострі запитання. І тому я запитаю вас прямо: Як називається ваша остання картина? - голосно промовив я, ставши людиною, яку сам ціле життя зневажав.
© Ivan Pasichnyak,
книга «Збірник. Маленькі історії».
Детектор брехні
Коментарі