А колись я був іншим
Кровава слина капала на асфальт. Хрипи зривалися з розбитих губ. Солодкуватий тухлий запах гноїння загравав з носом. Сусідські діти палками молотили стару Аду Платонівну. Били по чому бачили лежачу пенсіонерку. То в нирку попадуть, то в печінку, то навіть страйк в голову пролетить.
- От стою і думаю, противна була бабулька, скільки разів вона капала мамці на мене: Ніночко твій син вікно розбив, курив за гаражами, почтальйона послав. Змія одним словом. Але такої смерті не заслужила. Ех, йду лопатою її доб'ю, ато ці оболтуси ще довго її будуть прати.
Перекинувши лопату через плече, повільним кроком направився до Ади Платонівної, ну а шо, не стріляти ж в неї. Зараз, після зомбі-апокаліпсису ніхто патрони не виробляє. Дефіцит.
Коментарі