Дощова примара
Iryna Markova
Глибока ніч. Похмуре небо плаче, Холодний вітер страшно завива, Блукаю вулицями сонними, неначе, Примара, що залишила життя сама. Волосся мокре липне до обличчя, В очах порожніх грає світло ліхтарів, Скажіть мені, навіщо небо плаче? Невже не має осінь більше теплих днів. Не бачу барв яскравих, лише сірі, Не відчуваю радості, давно все міражі, Летять години, дні, роки у теплий ірій, А я чомусь блука й блука у цім дощі. Не відпускає смуток, серце мені країть, Хочу кричати, але знову все ж мовчу, Життя мов лезом душу мою ранить, Ну що ж, віддам тоді її усю дощу... Iryna Markova🥀
2020-11-14 19:20:31
4
0
Інші вірші поета
А мрія ж була... Омана Хто ти є? Подих Зими
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2579
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9475