Хто ти є?
Хто ти є? Для чого ти існуєш? Навіщо світ цей породив тебе? Життя у клітці... правда? Чуєш, Тоді для кого ж воля над усе? Міцні кайдани знову одягаєш, Родились в них і кожен так живе, І до тарілки першим поспішаєш, Яку господар в клітку принесе. Робота, сон, колись відпочиваєш, Система кістку кожному дає. Як смерть прийде, позаду помічаєш, Що шлях тернистий в нікуди веде. Жорстоко, так? Хоча і сам все бачиш, Тому мовчиш, бо пережив це все, В душі глибоко знову тихо плачеш, Бо точно знаєш - воля над усе... Iryna Markova🥀
2021-05-16 19:13:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4518
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4859