Вічність роз'єднала

Iryna Markova

Ніч заколисала, Вітер підспівав, Мареннями стала Та кого кохав. Цілим океаном, Подихом весни, Була ти для мене, Приходила в сни. Серце розривала Посмішка твоя, Думку зігрівало Лиш твоє ім'я. Час минає стрімко, Вік добіг кінця, Вічність роз'єднала В один день серця. Барви потьмяніли, Сенс життя погас, Душу свою втратив, І не стало нас... Iryna Markova🥀

2020-11-18 23:01:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Iryna Markova

@Boanerge приємно, що знайшли в моїй творчості щось для душі, хоч і з сумним мотивом... дякую, що читаєте🍂

Відповісти

2020-11-19 06:25:13

Iryna Markova

@Boanerge сподіваюсь, що ще щось сподобається) гарного дня🍁

Відповісти

2020-11-19 06:32:02

Інші вірші поета

Мама Ти віриш? Перший сніг У всіх були крила

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

ORCHAK

@aleksandr_kotsupal

Lalisa_Livingston

@Lalisa_Livingston

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1277

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5659