Вічність роз'єднала
Ніч заколисала, Вітер підспівав, Мареннями стала Та кого кохав. Цілим океаном, Подихом весни, Була ти для мене, Приходила в сни. Серце розривала Посмішка твоя, Думку зігрівало Лиш твоє ім'я. Час минає стрімко, Вік добіг кінця, Вічність роз'єднала В один день серця. Барви потьмяніли, Сенс життя погас, Душу свою втратив, І не стало нас... Iryna Markova🥀
2020-11-18 23:01:25
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Iryna Markova
@Boanerge приємно, що знайшли в моїй творчості щось для душі, хоч і з сумним мотивом... дякую, що читаєте🍂
Відповісти
2020-11-19 06:25:13
1
Iryna Markova
@Boanerge сподіваюсь, що ще щось сподобається) гарного дня🍁
Відповісти
2020-11-19 06:32:02
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2490
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3086