Вічність роз'єднала
Iryna Markova
Ніч заколисала, Вітер підспівав, Мареннями стала Та кого кохав. Цілим океаном, Подихом весни, Була ти для мене, Приходила в сни. Серце розривала Посмішка твоя, Думку зігрівало Лиш твоє ім'я. Час минає стрімко, Вік добіг кінця, Вічність роз'єднала В один день серця. Барви потьмяніли, Сенс життя погас, Душу свою втратив, І не стало нас... Iryna Markova🥀
2020-11-18 23:01:25
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Iryna Markova
@Boanerge приємно, що знайшли в моїй творчості щось для душі, хоч і з сумним мотивом... дякую, що читаєте🍂
Відповісти
2020-11-19 06:25:13
1
Iryna Markova
@Boanerge сподіваюсь, що ще щось сподобається) гарного дня🍁
Відповісти
2020-11-19 06:32:02
1
Інші вірші поета
Минає осінь Магія слова Кохання янгола Мертві мрії
Інші поети
Kim Diamond
@DiaStf02
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3966
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5918