Вічність роз'єднала

Iryna Markova

Ніч заколисала, Вітер підспівав, Мареннями стала Та кого кохав. Цілим океаном, Подихом весни, Була ти для мене, Приходила в сни. Серце розривала Посмішка твоя, Думку зігрівало Лиш твоє ім'я. Час минає стрімко, Вік добіг кінця, Вічність роз'єднала В один день серця. Барви потьмяніли, Сенс життя погас, Душу свою втратив, І не стало нас... Iryna Markova🥀

2020-11-18 23:01:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Iryna Markova

@Boanerge приємно, що знайшли в моїй творчості щось для душі, хоч і з сумним мотивом... дякую, що читаєте🍂

Відповісти

2020-11-19 06:25:13

Iryna Markova

@Boanerge сподіваюсь, що ще щось сподобається) гарного дня🍁

Відповісти

2020-11-19 06:32:02

Інші вірші поета

Ти віриш? Крига розтане Перший сніг Душа

Інші поети

Юлія Богута

@chornylna

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Лео Лея

@lesya_yurp

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3744

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2874