Я вірю
Я вірю в сни, які дарують віру У світлу мить та незвичайні дні, Вони малюють пензлями картину Щасливих споминів, які усі мої. У диво вірю та святковий вечір, Що об'єднав родину за столом, У щирий чистий сміх вірю малечі, Якій відкрита істинність й любов. Тобі я вірю й, певно, всьому світу, Що біль та радість нам дарує знов, І щиро я прийматиму щороку Добро і зло, всю ненависть й любов. Завжди я вірю в світлу теплу казку, Яка наповнить святом всі ці дні, Нехай почує Всесвіт тихий шепіт Мільйонів душ, що в мріях не самі. Iryna Markova🌠
03.12.2020
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Iryna Markova
дякую за пораду. Приємно, що читаєте і моя творчість Вам подобається.
Відповісти
10.11.2021, 15:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1766
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3970