Я вірю
Iryna Markova
Я вірю в сни, які дарують віру У світлу мить та незвичайні дні, Вони малюють пензлями картину Щасливих споминів, які усі мої. У диво вірю та святковий вечір, Що об'єднав родину за столом, У щирий чистий сміх вірю малечі, Якій відкрита істинність й любов. Тобі я вірю й, певно, всьому світу, Що біль та радість нам дарує знов, І щиро я прийматиму щороку Добро і зло, всю ненависть й любов. Завжди я вірю в світлу теплу казку, Яка наповнить святом всі ці дні, Нехай почує Всесвіт тихий шепіт Мільйонів душ, що в мріях не самі. Iryna Markova🌠
2020-12-03 18:29:16
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Iryna Markova
дякую за пораду. Приємно, що читаєте і моя творчість Вам подобається.
Відповісти
2021-11-10 15:39:21
Подобається
Інші вірші поета
Подих Зими Вічність роз'єднала Кохання янгола Байдужість
Інші поети
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3755
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873