Ілюзія світу

Iryna Markova

Химерні мрії, королівство снів, Порушено гармонію зі світом, І губимось у днях календарів, Замінимо там зиму знов на літо. Реальність ілюзорну намалюєм, Через криві дзеркала розгляда, Спотворимо ідилією образ, Який природа кожному дала. Хоч віртуал сьогодні це примара, Все більше часу й сил він забира, Там ми живемо днями і ночами, В реалі ж існування вже нема. Спинився хтось, рядки зараз читає, Майнула думка: "дійсно ж уже так", Та знову скрол прокручується далі, І дописам проставиш ти свій знак. Біда то? Звісно ж, адже ми згубили, Все те, що нам природа роздає. Хоча, можливо, так все й має бути, Нова епоха в світі настає... Iryna Markova

2021-01-01 12:44:47

Інші вірші поета

Ти віриш? Вітер Байдужість Наче плинна вода...

Інші поети

Maria

@mariya_zholkevska

Solo Frau

@frausolo

Alina Vykhrystyuk

@pigmalion

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3179

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1611