Омана
Життя оманою просякнуте давно,
Всі маски вам у шкіру повростали,
Сміятись, кажете, потрібно все одно?
Чого ж в очах журба, а в серці рани?
Прогнило людство до самих кісток,
Забули пращурів усі вже настанови,
Тепер, сліпці, всі йдемо до пасток,
В які ведуть нас вправні щуролови.
Розваги, гроші, віртуальний рай,
Купити зараз душу досить просто,
Собі сам, друже, смерть ти обирай,
І деградацію візьми ще, замість росту.
Прокиньтесь, люди, є ще вороття,
Навколо озирнутись поки можна,
Цінуйте кожну мить свого життя,
Реального, яке згубити просто.
Iryna Markova
2020-11-17 20:32:28
26
9