Чорно-біла смуга
Ференіка Грушецька
Нехай в житті не зовсім гладко. Нехай біда лиш на біді, та вірю я всім серцем палко у теплі та щасливі дні. Знайду я край тієї смуги, що зветься чорною повік, і білу розмалюю всюди, щоб більш не було лихих бід.
2020-06-15 13:04:28
4
0
Інші вірші поета
Не хочу Тіло без душі З тобою Сама
Інші поети
mikami
@mikami
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Lou
@TomatoSoup
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12505
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4046