Слово ранить
Ференіка Грушецька
Дівчинка маленька, Щира, не лиха, Плаче у куточку, Проклина слова. "Чом же слово ранить?", Запита вона, "Бо людей так манить Злого сторона". Як цього позбутись? Може пробачать? Взяти і забутись Й слова не сказать. Може й відгукнутись, Та не забувать, Словом більш нікого Душу не вбивать.
2018-04-02 13:12:32
7
0
Інші вірші поета
Хто ти? Маски Я повинна вже піти Чай і кава
Інші поети
Julian de Sousa
@juliandesousa
Рутенія
@ruta_cherlena
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4560
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4689