Слово ранить

Ференіка Грушецька

Дівчинка маленька, Щира, не лиха, Плаче у куточку, Проклина слова. "Чом же слово ранить?", Запита вона, "Бо людей так манить Злого сторона". Як цього позбутись? Може пробачать? Взяти і забутись Й слова не сказать. Може й відгукнутись, Та не забувать, Словом більш нікого Душу не вбивать.

2018-04-02 13:12:32

Інші вірші поета

Серце Не підведи Твій останній день Наївна

Інші поети

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Мария Шпир

@mariya_shpir

Ляна

@Lyana_kob

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10146

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12972