Слово ранить

Ференіка Грушецька

Дівчинка маленька, Щира, не лиха, Плаче у куточку, Проклина слова. "Чом же слово ранить?", Запита вона, "Бо людей так манить Злого сторона". Як цього позбутись? Може пробачать? Взяти і забутись Й слова не сказать. Може й відгукнутись, Та не забувать, Словом більш нікого Душу не вбивать.

2018-04-02 13:12:32

Інші вірші поета

Ласка Три, нуль девʼять Минуле Не люби

Інші поети

Наталія Чорей

@Natasha_Chorey

Pirania Artist

@Pirania_Artist

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4986

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2146