Не лялька

Ференіка Грушецька

Ніч, в повітрі запах табака. Її вже доля нелегка. Вона обдурена і п'яна, На серці біль, глибока рана. Вона вже плаче, але тихо, Бо тихо вже підкралось лихо І їсть її, всередині і зовні Вбиваючи всі почуття в безодні. Вона не лялька, всі це знають, Але із почуттями грають. Колись вона все зробить так, Що гратись буде з усіма, Відчувши цей азарту смак, Вдаватиме, що його нема. І ніч спокійна, і життя Навчить її усе любити, І не ховати почуття, А душу кожному відкрити Хоч як там було, грай, не грай, Вона ж не лялька, а людина, Такі і потрапляють в рай, Вона така не є єдина.

2018-05-02 21:35:33

Інші вірші поета

Люблю Чай і кава Сильна Нехай заздрять

Інші поети

Yevga Zap

@Yevga_Zap

Angel Angel

@arayhel

Maii Ezz

@Utopie

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17093

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9577