Тікай
Розкидані вітром, Тікай, мерщій, звідти, Там правди немає, Хоча зветься раєм. Там темінь глибока, В цю пору, щороку, Там втратиш єдине - Свою половину. Бо там - снує лихо, Нашіптує стиха: "Зостанся назавжди, Тут є, що бажав ти, Бери, все що хочеш, Лишися до ночі." Та то тільки байка, Там - нелюдів зграйка. Всотають твій подих, Змарнять твою вроду... Якщо хочеш жити, Не йди, а біжи ти.
2023-08-04 10:02:49
14
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Іві Муррей
Щось є у цьому вірші глибокого й проникливого😍
Відповісти
2023-08-07 04:53:58
1
Н Ф
@Іві Муррей Можливо)
Відповісти
2023-08-07 06:06:45
1
Лео Лея
Охох! Це в "Обране"
Відповісти
2023-08-09 03:00:21
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2705
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2027