Ранок : 

Прокинулась  я і як завжди снідати,  збиратись до школи, але сьогодні ще й на додачу  мене супроводжував поганий настрій і якесь погане предчуття . Але незважаючи на це домовившись, ще з вечерора з Юлею разом піти до школи,  я вийшла і пішла їй на зустріч. 

• Привіт - вітається подруга, коли вже ми зустрілись.
  

• Привіт - сумно відповіла
  

• Щось сталось? - стурбовано питпє вона.
  

• Та ні  , просто настрій поганий - відповідаю.
  

• Зрозуміло, але я спробую вивести тебе з цієї депресії.
  

• Не переймайся - запевняю її - доречі ви вчора все купили? - цікавлюсь.
  

• Так  , до речі Денис Андрійович казав    , що ди ще пішли за якими покупками - цікавиться вона.
  

• Так, ми ще пішли за сукня  , бо згадали, що не маємо, що вдягнути на дискотеку, тому Дмитро Олексійович був змушений чекати на нас  , доки ми все не закінчимо - розповідаю всю ситуацію.
  

• То ви ще вчора й сукню купили.
  

• Так, а ви як доїхали? - мене зацікавило чи Денис Олексійович, відповідально відніс до слів завуча.
  

• Нас Денис Олексійович повіз до дому - якось невпенено відповіла вона.
  

• Зрозуміло - більш, менш спокійно відповідаю, але собі обіцяю  , що все одно виясню в чому справа, адже вже в другий раз при згадці про учителя Юлька якось змінюється, то зблідла, то шарахається
  

 

Решту часу  ми мовчали, адже кожна покинула в свої думки. Так непомітно пролетів  і перший урок, але на них я була розсіяна, не могла нічого робити, постійно якісь погані думки лізти в голову, а раннє занепокоєння не полишили мене .  

 

• Сонь, ти чуєш нас - в котрий раз гукає Аня.
  

• Так, а що ти сказала - перепитую  подругу.
  

• Кажу ходімо в їдальню, щось перекусими, бо я зголодніла  - відповіла вона.
  

• А Маша і Юля де? - питаю, бо не бачу дівчат.
  

• Вони пішли з Владою в бібліотеку - відповіла.
  

• У вас є бібліотека- питаю, тому, що раніше не бачила і не чула про неї, а в минулій школі її не було.
  

• Так, а тобі щось потрібно?.
  

• Я хотіла б взяти собі якийсь роман.
  

• Зрозуміло. Любиш читати.
  

• Обожнюю - читати книги, ще моє хобі в вільний час я завжди читаю  , особливо полюбляю сучасні романи.
  

• Добре, тоді після столової підемо ще й до бібліотеки.
  

• Тоді пішли - спокійним тоном відповідаю.
  

• Ти що будеш? - питає
  

• Я тільки лате, апетиту взагалі немає.
  

• А я від булочки з маком невідмовлюся - весело відповіла Аня.
  

• Смачного тобі - відповідаю, коли ми вже зайняли вільний столик
  

• Дякуу - з повним ротом відповіла вона.
  

• Нема за що, але обережно - повідомляю.
  

• Ага - відповіла вона.
  

 

 

Як тільки Аня до їла булочку, ми побігли до бібліотеки. Прихопивши дві цікаві книги пішли на хімію. А далі  урок за уроком і ось я вже чекаю маму біля виходу зі шкільного подвір'я  , щоб піти за покупками. 

• Привіт доню - вітається мама, коли я сідаю на переднє сидіння.
  

• Привіт - відповідаю.
  

• Так, ось переглянь може я щось забула - передає мені список.
  

• Мабуть все - відповвдаю - мам, тут така справа.
  

• І яка ж - з нотками цікавості записує.
  

• Сьогодні в школі буде дискотека, можна я піду - питаю.
  

• Можна доню, але не затримуйся.
  

• Дякую - відповідаю і обіймаю її.
  

• Обережно, я ж за кермом  - віжповіла вона.
  

• Все більше не буду.
  

 

Приїхали ми до того ж самого торгового центру, що і вчора.  Ми накупили багато  прикрас для ялинки, гірлянди, різні декорації для дому, а ще для себе взяла ароматичні свічки з ароматом ванілі і лаванди. Я просто обожнюю ці два громади, але нажаль не можу визначитись який мені подобається більше. 

 

• Ну що, мабуть все - відповіла мама, коли м  вийшли з чергового магазину.
  

• Я згадала, що потрібно  ще будову помаду для сьогоднішнього вечора - подідомляю, бо як на мене вона буде ідеально підходити під колір сукні
  

• Доню, ну пожалій хлопців, а то в них щелепа від валиться - жартує вона.
  

• Мам, що ти таке говориш - засоромлено відповідаю.
  

• Добре, ось ходімо в цей магазин і там прихомимо тобі помаду  . - і м  направились до магазину, який мама показувала раніше, крім помади я ще взяла консилер, щоб замазувпти зранку синці.
  

• Нарешті ми вдома - полегшення видихнула мама.
  

• О так - підтримую її.
  

• То в скільки в вас дискотека? - цікавиться жінка.
  

• В шосту початок - відповідаю.
  

• Так, а зараз о пів на четверту .
  

• Може, ще чаю поп'ємо - пропоную, бо часу ще вдосталь, а теплий чай ніколи не завадить.
  

• Можна, я піду поставлю чайник - відповіла і сховалися за дверима кухні.
  

 

Я тим часом занесла власні покупки до кімнати, взяла телефон і повернулась до кухні  , прослиспла стрічку інстаграм і непомітила, як чай скінчився. Помилки чашку я направились до ванної кімнати  , приходила з собою бомбочку і просто релаксувала і насолоджуватися моментом. Все таки горячая вода і пінка заспокоює  , а гарячий чай і до тепер зігріває душу. Повернулась до кімнати і почала сушити волосся і одразу продала об йому у коренів волосся  , на  решту волосся я вирішила зробити легкі дороги, зафіксувала все лаком і зачіска готова. Наступний крок макіяж. На повіки нанесла  тіні персикового кольору, намалювала тоненькі стрілки, щоб очі були більш виразними, вії під малювала тушю, брови просто розчисала і вклала гелем, губи під малювала будовою порадою, яку сьогодні купила.  ООділа плаття і просто не повірила власним очам ніж на, гарна молода дівчина дивилась на мене з зеркала. А ці легкі лок они так витончено  лягли на мої плечі. Плаття підкреслювало мою тоненькі талію  , всі вигини тіла були просто нереальні, ч ніколи не зверталася увагу на свою фігуру, а зараз можу просто сказати вона нереальна. 

• Доню, ти просто шикарна -  робить комплімент мама коли заходить в кімнату.
  

• Дякую.
  

• А ви як будете іти? - цікавиться вона.
  

• Юля сказала, що за їде за мною разом з Марком - відповідаю, бо справді Юля обіцяла, що вони за їдуть за мною, упевнившись що Марк має водійське посвідчення я погодилась.
  

• А Марк доречі досить симпатичний хлопчина - кокетливо відповіла мама.
  

• Ну мам - знову засоромлено відповідаю.
  

• Що мам, тобі сімнадцять, а ти ще не зустрічалась не з одним хлопцем.
  

• Все мам, давай продовжимо цю розмову пізніше, а то Юля вже приїхала.
  

• Добре, біжи, але ти подумай над моїми словами.
  

• Всі бувай - прощаюсь, в буваю чоботи на маленькому каблучки  , одіваю пуховик і прямую на подвір'я де мене очікують  друзі.
  

• Привіт - першою відається Юля, коли я вже сиджу на задньому сидінні.
  

• Привіт - також вітоюсь.
  

• Сонь  , ти нереально красивая - робить компліменти Марк, розглядаючи мене через зеркало.
  

• Дякую. А Маша і Аня приїдуть разом - питаю
  

• Так.  ММаша казала, що їх привезе її водій - відповіла Аня.
  

• В Маші є водій? - я цього ніколи не знала.
  

• Так, доречі він молодий і симпатичний - відповіла  подруга.
  

• Ань, не говори словами Маші, а то вона може обідитись - і після цих слів автомобіль наповнюється сміхом.
  

• Ай Сонь ти нас і розсмішила - відповів Марк.
  

• Так.
  

 

Через деякий час ми вже були на парковці біля школи. Аня і Маша чекати нас в активі залі, тому ми попрямували туди. 

 

Перша частина пройшла не погано  . Свято було цікавим, сценарій оригінальний, я б сказала нестандартний. Після закінчення виступу хтось почав фотографуватися, хтось просто очікував танці, а хлопці складали стільці в бік, і так утворилась площадка. 

• Ну, що дівчата пішли відриватись - як тільки загралиперші акорди пісні Маша почала пягнути нам на  танцювальниц майданчик.
  

• Пішли - шукаємо,  щоб хоч якось  чути один одного, бо через музику це просто неможливо.
  

 

Трек змінювався один за одним  так само як і людей в залі.  З кожною хвилиною я побувала себе вільною. І ось заграла повільна мелодія  , і як завжди дівчата почали раззидитись,і йти геть з тансполу, але несподівано для всіх до нас підходить Марк. 

• Ань, можна за простити себе на танець - як на мене цього ніхто не очікував, навіть сама Аня.
  

• Звісно влна іде - я вирішила все за подруга і просто підтолкинула її, але вона була в такому стані, що не змогла втриматись  , але в той момент Марк перейняв ініціативу в свої руки і провів розгублено на середину залу  , вони мило обнімали один одного і  просто світитися від щастя.
  

• Юль, я мабуть вже піду - повідомляю дівчину.
  

• Чому? - занепокоїно питає.
  

• Та в мене голова розболілась, тому  я мабуть  піду, веселиться, все бувай  - на прощання обіймаю подругу і зниккаю в натовпі. Це мабут  від такої гучної музики в мене голова і розболілась. Взагалі я спокійна людина і не люблю великих, шумних нампаній, тому одне правильне рішення в той момент, це повернутись додому.
  

 

 

І ось я вже стою під будинком, але всеж не наважуюсь зайти  , в середені щось розривається  , але не зважаючи на це все я піднімають і тихо відчинив двері. 

 

• Ну чому ви їй не скажете, вже скільки років ви тримаєте цю дітдомовку  в нас вдома - чую крик Дані, який доноситься з кухні, але схоже на те , що  коли я прийшла вони цього так і не почули. Спочатку я ненаважилась піти  , тому  так і стала на пів дорозі.
  

• Та як ти таке вмієш говорити Соня нам  , як рідна, якщо в неї інші батьки , і те , що ми її всиновили  не означає, що ми її не любимо... ; а далі все просто як в тумані, ноги стали ватними, я сирота, мене покинули власні батьки, це єдине, що крвтилось в моїй голові. Непомітно я вийшла з будинку і просто ви бігла на вулицю. Коли я вже стояла на дорозі то тільки тоді помітила світло фар, які їдуть на мене......
  

 

 

 Як вам такий поворот подій, я дуже стараюсь . Що буде далі, чи вижеве Соня? Всі відповіді в наступній главі.З кожним днем все більше переглядів, не будьте байдужі, додайте книгу собі в бібліотеку і читайте цю  неймовірну  історію.. Люблю вас ❤❤❤ .