Як і домовлялися, ми з дівчатами пішли на прогулянку, вони показали мені багато чудових місць. Я навіть уявити не могла що Львів настільки  красиве місто , воно зачаровує своєю красою, де би ти не була, ти завжди зможеш подивитися красиву архітектуру, посидіти в маленьких затишних кафе, поспілкуватися з тутешніми жителями, які завжди знайдуть час, щоб провести екскурсію рідним містом. Поки ми гуляли добряче змерзли тому вирішили зайти до кафе, щоб випити щось гаряче. Коли ми зайшли в заклад я була приємно здивована, тут було настільки затишно, що можна назвати його просто ідеальним : стіни покращені в лавандовий колір, на столиком по всюду ароматичні свічки і вазони з квітами, на стінах витончені картини. Я б назвала це місце " Лавандова зназхідка " , адже тут пахло справжньою лавандою. Ми з дівчатами знайшли столик біля вікна в самому кінці кафе. 

• Дівчата ви що будете ? - запитує Юля.
  

• Я ванільне капучіно- відповідаю . Насправді я обожнюю ванільне капучіно. Всі мене питають : Чому саме ванільне? Я навіть сама не знаю чому саме воно, одного разу взимку, я чекала автобус і настільки була змерзла, що швидко пішла до ближчого кафе . Одна година чекання  автобуса далася в знаки, як тільки офіціант приніс моє замовлення я одразу випила половину. Після того випадку воно стало моїм улюбленим напоєм.
  

• Я еспресо - відповіла Аня
  

• Я теж - підтримала Маша.
  

• Добре тоді я чай - озвучила свій вибір Юлька.
  

• Добрий день дівчата, що будете замовляти ? - спитав у нас офіціант , мушу визнати що він був досить  симпатичний і на вигляд йому десь 17-18 років.
  

Дівчата зробили свої замовлення, потім ти обміняльсь номерами телефонів і стрічками в Instagram. 

• Юль, скинт мені фото, коли при їдеш додому - просто Маша, доречі ми знайшли багато чудових локацій і зробили чудові фото
  

• Добре - відповідає дівчина
  

• Ну все дівчата я змушена вас покидати - сумно говорить Аня.
  

• - Ань за чекай я з тобою - зупиняю дівчину, адже я справді втомилась, день був дуже насичений і продуктивний
  

• Добре , бувайте дівчат  - прощаємось з Юлею і Машою
  

• Давайте - відповідають майже разом.
  

 

Вечір :

Коли зайшла до квартири, одразу побачила, що нема верхнього одягу батьків, потім пройшла на кухню де побачила Даню, який грає в телефоні. 

• Що дивишся  , їстини готуй - злісним голосом відповідає брат .
  

• А батьки де ? - запитую хлопця - розповідає.
  

• Батько з кимось там зустрівся і за різниться, а мама пішла до тітки Олі - тітка Оля і мама разом навчалися, вони зберегли свою дружбу до тепер, але два роки назад тітка переїхала до Львова, але вони вони не припинили спілкування, продовжили онлайн.
  

• Зрозуміло - сумно відповідаю
  

• Тобі що двічі повторяли - таким самим злісним тоном говорить.
  

• Ні, зараз щось приготую, але спочатку піду перевдягнуся - ставлю його перед фактом.
  

• Ні спочатку ти готуєш мені вечерю, а після роби шо з хочеш - приказ ним тоном говорить.
  

• Добре не галасуй- заспокоюю брата.
  

 

 

Я завжди читала в книжках про дружні стосунки брата і сестри, але нажать в мене їх ніколи не було. Не знаю чому, але Даня завжди намагався мене якось образити, інколи навіть прикладав силу, хоча при батька він поводиться як зразковий брат. Скажите ви чому я не поставлю його на місце, або чому не розповідаю батькам. Сама не знаю, я бачу, як їм важко і моральное фізично завжди працюють до вечора, щоб нас з Данею було все саме найкраще. Дані 14, я можу з ним спорить, боротись  , але я мирна і добра людина, ніколи не влазила в конфлікти , але чому мені далася ця доброта? Не один рас я плакала по ночам через його знущання, а він тим часом навіть не підозрював цього. 

Вечір :

Приговувавши вечерю я була знесилина, і навіть не повечерявши пішла до своєї кімнати. Доки залишилось хоч трішечки сил, я під гаслом і прийняла гарячий душ , як тільки моя голівонька торкнулася м'якенької  пподушечки, я зразу покинула в царство Морфея. 

  Ранок :

Прокинулась я так, як і зазвичай  , будильник чітко робить свою роботу, добре, що йому вдалося розбудити мене вчасно, бо з вечора я не склала портфель і не попрасувала одяг на сьогодні, так як роблю щодня, просто я ніколи не люблю спізнюватись, мені досьть часто говорять, що я дуже понктувальна, але що вдієш, ось я така. Трохи привела себе в порядок в ванній кімнаті, переклала книги з полиці до портфелю за розкладом, попрасувала білий гольф і чорні штани з високою посадкою. А вже тоді направилась до кухні, щоб поснідади, де мене вже чекала вся родина. 

• Добрий ранок , всім смачного - вітоюсь зі всіма, коли зайшла др кухні.
  

• Добрий ранок, моє сонечко - так  інколи мене називав тато.
  

• Дякуємо - відповіла мама.
  

• Як ви тут вчора без нас були ? - цікавиться тато, потім  уважно дивиться на мене, а потім і на Даню.
  

• Добре, повечеряли і розійшлись по різних кімнатах. А де ви вчора були? - питаю у батьків
  

• Два дні тому,  до Львова переїхав мій старий друг, вчора  зустрілись в офісі, де я працюю, виявляється він рідний брат власника фірми, а отже він там працює , доречі сьогодні в нас ділова зустріч, а потім ми йдемо до них в гості ввечері в 17:00 . Тому буть ласка всі будьте готові.
  

• Зрозуміло, а вечеря буде вдома чи в ресторані? - одразу запитую, щоб знати що вдягати.
  

• Дома, я повернуся з роботи і всі разом підемо - розповідає план дій.
  

• Діти ви до школи не запізнетесь? - запитує мама.
  

• Ні - відповідає Даня слухняні голосом, звісно батьки ж запитують.
  

 

 

До школи ми добиралися пішки, так як жили за 10 хвилин ходьби, і доки ми добиралися почав падати сніг, дітьми які також прямували до навчального закладу дуже раділи  , адже можна буде гратись в сніжки, кататься на санках і лижах , ліпити сніговики. Як тільки зайшла на шкільне подвір' я побачила Юлю і попрямувала до неї. 

• Привіт, ти когось чекаєш ? -   запитую дівчину бо бачу як вона когось шукає очима.
  

• Привіт, так двоюрідного брата, він недавно переїхав і буде навчатись з нами - розповідає.
  

• Добре, я тобі піду до дівчат. - відповідаю, і прямую до школи.
  

Коли я зайшла до класу то половина учнів вже було присутньою і я направилась на своє місце . 

• Привіт дівчата - вітають з Анею і Машею.
  

• Привіт - відповіли  мені.
  

• Дівчата ви зможете мене виручити - прошу допомогу в дівчат.
  

• Як!? Щось сталося? - нервово запитує Аня.
  

• Ні мені просто треба знати що зараз іде за програмою, бо наближається кінець навчального року і я не хочу отримати погані оцінки - розповідаю дівчатам
  

• Без проблем -весело відповідає Маша.
  

 

Так як урок мав почались через 10 хвилин, я вирішила по сидіть в Instagrami,  тим часом до класу зайшла Юля і очевидно її брат. 

• Всім привіт, познайомтесь   це мій брат Марк - представляє свого брата однокласниками, але мушу визнати, що він був доволі симпатичним, брюнет з чорними очима і накачанимя тілом, яке виднілося з - під гольфу.
  

• Привіт - хлопець ввічливо привітався з усіма і направився до хлопців за задню парту.
  

• Привіт дівчата, ви бачили, скільки снігу вже навалило ? - питає Юля, коли присідає біля мене за парту, , і я одразу подивилась в вікно.
  

• Справді  перше , ще не було настільки багато - відповідаю
  

• Добрий день діти, сідайте, що нам було на домашнє завдання...
  

 

Після закінчення уроку нам потрібно було спуститись на перший поверх до кабінету хімії  , і ми всі разом направились туди. 

• Юль, ти що навіть не познайомишмене з такими красунями ? - питає Марк, коли ми вже очікували біля Кабінету.
  

• Чому не познайомлю, я думала ти візьмеш ініціативу в свої руки - відповідає
  

• Знайомся , це Маша  моя давня подруга дитинства .
  

• Дуже приємно дівчино з красивими очима - відповідає і галантно цілує руку Маші.
  

• Це Соня  моя недавня подруга - потім Юля показує на мене.
  

• Даже приємно маленька дівчинко - знайомиться і так само цілує мою руку, але чому саме маленька дівчинка, можливо тому, що я йому тільки до плечей дістаю?
  

• Ну а це Аня, ми з нею познайомились коли пішли в перший клас.
  

• О це та дівчина в якої дуже красиві очі і надзвичайно гарне ім' я - засипає Аню компліменти, а вона одразу червоніє.
  

• А вас особисто запрошувати - раптово виходить з класу Марія Семенівна, і тільки тоді ми помічаємо, що самі стоїмо під кабінетом
  

• Пробачте вже заходимо - одразу прошу пробачення.
  

 

 

Наступні уроки пройшли досить вдало, звісно не звертаючи увагу на самостійну з фізики, але як на мій погляд, я написала досить нормально А ще радувати те що не було історії бо вчитель зайворів і  мабуть піде вже на пенсію, але день був насичений і цікавий. Повернулася додому, зробила уроки, повечеряли, і пішла дивиться новий сезон "Рівердейла " Я просто обожнюю цей серіал. 

   

Ну ось і нова глава цієї історії. Додавайте кригу в бібліотеку, читайте з задоволенням. Люблю вас ❤❤❤.