Шлях скорботи

erorka

Тут знову за діло минуле, бере моє тіло Химерно-співуча обитель лякає мотивом Дрібні паразити селять внутрішні органи Давно я забув, що так прямую до похибки Невже бути може я живу не правильно? Чекаю порятунок, який мені відведений Мій час тліє на горі пекельним заходом, То Емпірей заряджає у пістоль патрон Все квітне на шляху моєму Віа Долороза І веде по тим слідам чекаючи морозу, Який вселяється у тіло під час розп'яття Яке радо тим цвяхом з точки Б у точку А Пронизує зап'ястя та впивається у хрест Відчуваю дикий біль, за ним велику честь Я наче в станах двох, неначе герой п'єси І відвідати Голгофу бажання лише в тексті

2023-03-12 22:54:18

Інші вірші поета

Mon coeur est Paris Рима-платівка В ім'я темряви Нічний суд думок

Інші поети

Надежда Васильевна

@Nadezhda11

Андрій Левченко

@svoboda

Élodie

@Elodie22mdr

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12290

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9095