Mon coeur est Paris
(18+)
Син не буде в свого батька І ніколи не назве його татом Це лише примара вчорашня Пішла з життя змінивши вахту Чесно, я навіть радий до болю Сміюсь цьому наче псих у полі Так, я черствий. Що поробиш? Це риторично. Mon coeur est Paris З виду місто кохання, романтики Та в середині байдужість і опіати Опіати - спогади що псують мене А я стараюсь відганяти цю наркоту
2022-10-03 19:13:19
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
erorka
Так, в точку
Відповісти
2022-10-03 21:23:28
Подобається
Kruhitka Dobro
Доволі пронизливо
Відповісти
2022-10-21 07:13:56
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1924
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12418