Memento Mori

erorka

Я дихаю небом, наче небо то повітря Воно вільне, тільки чомусь таке пусте Пролетіли ті птахи за холодним вітром Й залишили по собі, лиш місце пусте І у цьому місці параноя нехтує тобою Вже ніколи не обійме знову у цьому світі У небі тобі не потрібно вчити чужу мову Не доведеться говорити, все скаже світло Я пишу в нотатках, а в душі натхнення Цей вірш нагадування, і він не сумний І я іще живий, хоч назва віршу темна Дивлячись у небо, бачу кольорові сни

2022-09-28 12:39:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

erorka

дякую, друже)

Відповісти

2022-09-30 22:03:40

Подобається

Kruhitka Dobro

Змішані відчуття після прочитання. Щось типу меланхолії

Відповісти

2022-10-21 06:52:11

erorka

@Kruhitka Dobro у такому стані я й писав його. Тому радий що прочитання принесло саме ці емоції

Відповісти

2022-10-21 06:55:18

Інші вірші поета

Судна ніч розуму людського В ім'я темряви Парадайз Ad te ipsum

Інші поети

Cherish John

@bluepixie

Anjali_ R

@rawatanjali949

Віка Танчин

@nichna

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5712

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16661