ЛЦ "Натхнення"
erorka
Навіть коли за горизонтом тліє небо Повертатися до тебе не маю потреби Тут квіти з чарівної пісні живуть біля озер Що втікають в моря поміж тих цистерн Які втікають в світовий океан натхнення В якому здається, душевна моя сієста По правді не знаю коли туди дістанусь До центру "Натхнення" піднімається пульс Я серед квітів, на початку історії став Ці троянди, ці квіти мрії в моїх устах Вони колять зсередини, щоб написав Про відчайдушний секрет водних корал І вже пізно повертатися в старі часи Та й водяний Емпірей на моєму шляху Зупинитись не дасть, відмовитись теж На зустріч я йду до океанської вежі
2022-10-25 11:59:34
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Гарний вірш ✨👏✨
Відповісти
2022-10-25 12:01:12
1
erorka
@просто веселка дякую
Відповісти
2022-10-25 12:02:02
1
erorka
Вдячний за оцінку
Відповісти
2022-10-25 12:32:07
Подобається
Інші вірші поета
Квітка Мрії Cogito ergo sum Історія, яка не траплялась Парадайз
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1924
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2830