Paysage
erorka
Малюю склом ті узори, свої ріжучи руки Віддаючись як чорнила для взятої думки Моя муза - людини простої страждання Нехай серед того повстане моя картина! Я відчуваю небо, відчуваю його сльози Я радо б допоміг йому та я не гожий Відчуваю дикий біль, ще дедалі більше Тягне мене думка: "Це пишу навіщо я?" Знову пил бетоном кудись все поспіша, Відчайдушно жінка заспокоює своє дитя Яке все в плач кричить, мов струна гітари, Вперше взятої до рук під впливом марева На фоні лине гуркіт міста зайнятий своїм Лише дитя плаче - похилилась його тінь
2023-01-26 20:36:52
4
0
Інші вірші поета
Horror story Фенікс (Рефлексія ІІ) Просто поцілуй мене Ілюзія життя
Інші поети
B I
@boredintrovert
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3267
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2203