Paysage

erorka

Малюю склом ті узори, свої ріжучи руки Віддаючись як чорнила для взятої думки Моя муза - людини простої страждання Нехай серед того повстане моя картина! Я відчуваю небо, відчуваю його сльози Я радо б допоміг йому та я не гожий Відчуваю дикий біль, ще дедалі більше Тягне мене думка: "Це пишу навіщо я?" Знову пил бетоном кудись все поспіша, Відчайдушно жінка заспокоює своє дитя Яке все в плач кричить, мов струна гітари, Вперше взятої до рук під впливом марева На фоні лине гуркіт міста зайнятий своїм Лише дитя плаче - похилилась його тінь

2023-01-26 20:36:52

Інші вірші поета

Horror story Систематика моменту Судна ніч розуму людського Cogito ergo sum

Інші поети

Zay

@Zay_306

Пелагея Найт

@phoenix_dark

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2656

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13189