Рефлексія (І)
erorka
Зранку у дзеркалі бачу похмурий свій вид Якого дратує простий, дратівливий подих Прогулянкою видніється небо прекрасне Радіти почну коли у думках буде ясно... Ми дивимось на речі залежно від ситуації Розумію що не нонсенс, та все ж руйнація Доки хтось у розмові дивитися в очі щиро Я зі злістю проганяю за скоєне ще вчора І якщо чесно, то це до болю мене дратує Все ж не людина правила психіки диктує Та тільки вона за свої слова відповість Тому-що чужий не винен у твоїй злості Чомусь наступним днем все вже інкаше Не дратівливий взагалі став мій подих Розумію що не потрібно було тоді гарчати Так, це цикл саморефлексивних печатей
2022-09-27 20:05:09
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kruhitka Dobro
«Саморефлексивні печаті» сильно
Відповісти
2022-10-21 06:47:47
Подобається
Інші вірші поета
Cogito ergo sum Квітка Мрії ЛЦ "Натхнення" Ранок (Рефлексія ІV)
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2215
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5839