Ранок (Рефлексія ІV)
erorka
Доки рими танцюють на пам'яті рідній Я ж лину в пісні, а там буде видно далі Строфа під строфою - початок, ранок Який мої рани собою розвіє як хмари Розвіє по небу, по різним материкам Де влучно сказати ж: "Шерше ля фам" Я жаліюсь на біди, що стали по горло Про те їх величина - лінивий стогін Хоча-таки мрії мої не всі матеріальні Та в когось за мрію - побачити маму Запитань дурних чомусь не виникає Можливо людина з мене буде хороша І я в душу персони гляну спросоння Всі мої біди на фоні мов веселий тон Я знаю, що як-би мені не було погано Це не найгірше - я повинен піднятись
2022-11-25 21:13:33
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
erorka
Дякую, друже
Відповісти
2022-11-26 08:17:26
Подобається
Інші вірші поета
Memento Mori Cogito ergo sum Шлях скорботи Paysage
Інші поети
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2788
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2098