Судна ніч розуму людського
Не нам судити, але ми обговоримо Весь цей народ, що дна вже дістав Я стрибну у низ криком "джеронімо!" Звук мій полине на футів сто із ста Та ніхто так навіть не задумається Хоча слово одяг усіх думок, фактів Їх не хвилює слово, їх хвилює ціна Хоча й та не колише в такт їм У тій ямі, в якій всім же так добре Ніхто ж не захоче із неї то вилізти Лине мій крик із душі: "Mio amore! Мені так імпонує нонконформізм!" Крилаті думки в моїй дурній голові Мені дали на руки тремкий мотив Щоб далеко від всіх я линув в політ Та зупиняє мене світ цей нативний
2022-12-03 16:32:49
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
erorka
дякую
Відповісти
2022-12-03 16:37:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13400
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16860