Судна ніч розуму людського
erorka
Не нам судити, але ми обговоримо Весь цей народ, що дна вже дістав Я стрибну у низ криком "джеронімо!" Звук мій полине на футів сто із ста Та ніхто так навіть не задумається Хоча слово одяг усіх думок, фактів Їх не хвилює слово, їх хвилює ціна Хоча й та не колише в такт їм У тій ямі, в якій всім же так добре Ніхто ж не захоче із неї то вилізти Лине мій крик із душі: "Mio amore! Мені так імпонує нонконформізм!" Крилаті думки в моїй дурній голові Мені дали на руки тремкий мотив Щоб далеко від всіх я линув в політ Та зупиняє мене світ цей нативний
2022-12-03 16:32:49
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
erorka
дякую
Відповісти
2022-12-03 16:37:22
Подобається
Інші вірші поета
Рима-платівка Систематика моменту Просто поцілуй мене Ранок (Рефлексія ІV)
Інші поети
dila mayne
@fuckmeziam
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3975
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3266