Рима-платівка
В глибині твого ока я таю на рівні, З кубиком льоду у теплій склянці По вені твоїй грає моя рима-платівка І дає насолоду писати цим ранком Про очі твої, які ламають мій негатив Про тіло твоє - наче то весь всесвіт, Неосяжна мрія якої я все-таки досяг, Сон який забути ніяк, чарівний плід Мене зустрічає дилема систематики Вельми притаманні ранки цього світу, Що ж кудись за обрій простопадно в потік Крихта за крихтою розвіються вітром І суцільно нове мене зустрічає буття Де в насолоду про тебе ці рими в тон
11.12.2022
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Антон Шаталов
Це крутезно. Просто уяви, що я відчуваю точно такі емоції як і ти) Ну не можу налюбуватися красою тих очей
Відповісти
11.12.2022, 18:26
1
erorka
@Антон Шаталов Друже, ці очі справді чудові. Дякую за коментар)
Відповісти
11.12.2022, 18:28
Подобається
erorka
Так, дякую тобі)
Відповісти
11.12.2022, 18:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1676
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1544